єгипетський ордер

Стала система стояково-балкових конструкцій, розроблена у Стародавньому Єгипті. Спочатку з'явилися прикрашені рельєфами квадратні у перетині стовпи висота яких в 4–5 разів була більшою за ширину, пізніше — у вигляді циліндра з 8–16 канелюрами неправильної кривизни. Згодом колони з капітелями у вигляді абаки почали звужуватися у верхній частині (без ентазису) і спиратися на базу у вигляді прямокутної плити або круглу в плані подушку, що значно виступала за межі фусту і розширялась донизу. У подальшому колони стали відверто наслідувати формам рослинного світу, капітелі крім абак вже мали розвинені дзвони (див. капітель: лотосоподібна, пальмоподібна, папірусоподібна, гаторична), висота яких інколи наближалась до висоти фусту. Ваговиті маси колон (загальною висотою від 3,75 до 7 діаметрів) підкреслювалися порівняно вузькими і однаковими інтерколумніями. Архітрав мав однакову ширину з абакою і увінчувався виносною прямокутною плитою або профільованою у вигляді великої викружки (дорівнювала 1/2–1/3 висоти антаблемента) з порівняно тоненьким піввалом. Висота антаблемента складала 1/4,5–1/5 від загальної висоти ордера.